Побудова та принцип дії та класифікація ТС



ЗМІСТ

ВСТУП

У відповідності до Європейської директиви на засоби вимірювання 2004/22/ЄС, що прийнята у Європейському Союзі у березні 2004 р. установлюються вимоги на засоби вимірювань, що застосовуються  в тому числі в галузі електроенергетики. Країни ЄС приводять свої законодавчі акти у відповідність до цієї директиви.

Згідно з діючою нормативною документацією для обліку електричної енергії застосовують такі технічні засоби: лічильник електричної енергії, трансформатори струму (ТС), трансформатори напруги (ТН) тощо.

Для повірки засобів обліку електричної енергії в Державному підприємстві «Укрметртестстандарт» створені та діють чотири національних еталона.

Точність вимірювань кількості електричної енергії можна підвищити врахуванням похибок складових вимірювальних комплексів, а саме:

– індивідуальних метрологічних характеристик ТС та ТН в залежності від умов їх використання, які об’єктивно зумовлені втратами енергії в їх струмовідних частинах та осердях;

– втрат напруги в з’єднувальних проводах вторинних кіл ТН;

– похибок лічильників електричної енергії, обумовлених струмом, що протікає через нього (основна похибка лічильника, що подається у вигляді характеристик навантаження)

З цією метою «Укрметртестстандарт» спільно з «Укрсільенергопроект» розробило типову методику виконання вимірювань кількості електричної енергії з використанням вимірювальних трансформаторів.

Ефективне вирішення проблеми обліку електричної енергії пов’язано з упровадженням автоматизованих систем комерційного обліку. Концепція побудови автоматизованих систем обліку електричної енергії затверджена на вищому рівні.

1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ТРАНСФОРМАТОРИ СТРУМУ

1.1 Побудова, принцип дії та класифікація трансформаторів струму

Простий і найпоширеніший ТС – двообмоточний. Він має одну первинну обмотку з числом витків  і одну вторинну обмотку з числом витків . Обмотки знаходяться на загальному магнітопроводі, завдяки якому між ними існує хороший електромагнітний (індуктивний) зв'язок.

Первинна обмотка, ізольована від вторинної обмотки на повну робочу напругу апарату, включається послідовно в розрив кола контрольованого первинного струму, а вторинна обмотка замикається на навантаження (вимірювальні прилади і реле), забезпечуючи в ній протікання вторинного струму, практично пропорційного змінному первинному струму. Чим менше повний опір навантаження  і повний опір вторинної обмотки , тим точніше дотримується пропорціональність між первинним і вторинним струмами, що зменшує інформаційні похибки ТС. Ідеальний режим роботи ТС – це режим короткого замкнення (КЗ) вторинної обмотки, тоді як для ТН ідеальним є режим холостого хода (ХХ). В схемах інформаційно вимірювальних систем (ІВС) ТС застосовуються, як правило, за схемою, де один вивід вторинної обмотки зазвичай заземлюється й тому він має потенціал, близький до потенціалу контуру заземлення електроустановки.

ТС для захисту призначені для передачі вимірювальної інформації про первинні струми в пристрої захисту і автоматики. При цьому вони забезпечують:

1) масштабне перетворення змінного струму різної сили в змінний вторинний струм прийнятної сили для живлення пристроїв релейного захисту;

2) ізолювання вторинного кола і реле, до яких має доступ обслуговуючий персонал, від кола високої напруги.

Між ТС для захисту і для вимірів немає принципової різниці. Існуючі відмінності полягають в неоднакових вимогах до точності і до діапазонів первинного струму, в яких похибки ТС не повинні перевищувати допустимих значень. До ТС для вимірювання пред'являється вимога обмеження верхнього діючого значення вторинного струму при протіканні струму КЗ по первинній обмотці, для них встановлюється номінальний коефіцієнт безпеки приладів.

При аналізі роботи в ТС необхідно враховувати позитивні напрями первинного і вторинного струмів у відповідних обмотках, а також електрорушійну силу (ЕРС), індуковану у вторинній обмотці, від яких залежать знаки (плюс або мінус) у формулах і кути векторів на векторних діаграмах.

У техніці релейного захисту прийняті позитивні напрями для струмів і ЕРС, показані на рис. 1.1. Зірочками відмічені однополярні затиски обмоток, наприклад, їх початок.

а, б – схеми умовних позначень;в – схема заміщення

Рисунок 1.1 – Схеми ТС

За ДСТУ ГОСТ 7746 ТС класифікуються за наступними основними ознаками:

– по роду установки:

– за принципом конструкції: опорні (О), прохідні (П), шинні (Ш), вбудовані (В), роз'ємні (Р). За вказаним ДСТУ допускається поєднання декількох перерахованих принципів, а також конструктивне виконання, що не підпадає під перераховані ознаки;

– по виду ізоляції: з литою ізоляцією (Л), з фарфоровою покришкою (Ф), з твердою ізоляцією (Т), маслонаповнені (М), газонаповнені (Г);

– по числу кроків трансформації: одноступінчасті і каскадні;

– по числу магнітопроводів з вторинними обмотками, що називаються кернами, об'єднаних загальною первинною обмоткою: з одним керном, з декількома кернами;

– за призначенням кернів: для вимірювання, для захисту, для вимірювання і захисту, для роботи з нормованою точністю в перехідних режимах;

– по числу коефіцієнтів трансформації: з одним коефіцієнтом трансформації; з декількома коефіцієнтами трансформації, що отримуються шляхом зміни числа витків первинної або (та) вторинної обмоток, а також шляхом застосування вторинних обмоток з відводами.

1.2 Основні параметри трансформаторів струму

За ДСТУ ГОСТ 7746 до номінальних параметрів ТС відносяться:

– номінальна напруга ТС  – номінальна напруга кіл, для яких призначений цей прилад. Вбудовані ТС не мають паспортного параметра номінальної напруги;

– номінальний первинний струм ТС ;

– номінальний вторинний струм ТС ;

– номінальний коефіцієнт трансформації ТС;

– номінальне вторинне навантаження  з номінальним коефіцієнтом потужності  або номінальна потужність навантаження ;

– номінальний клас точності ТС (керна для ТС з декількома кернами);

– номінальна гранична кратність ТС, обслуговуючого релейний захист – , ;

– номінальний коефіцієнт безпеки для приладів – ;

– номінальна частота ТС – .

1.3 Схеми заміщення та векторна діаграма трансформатора струму

Співвідношення основних величин, що характеризують роботу ТС, як і використовувана для аналізу спрощена математична модель ТС і його навантаження – схема заміщення ТС, базуються на фундаментальних законах електротехніки – законі повного струму, законі електромагнітної індукції і законах Кирхгофа.

Закон повного струму зв'язує напруженість магнітного поля в магнітопроводі ТС із струмами в обмотках ТС і числами витків обмоток:

,(1.1)

де  –миттєве значення напруженості магнітного поля, середньої по довжині шляху магнітної силової лінії;

l – середня довжина магнітної силової лінії;

,  – миттєві значення первинного і вторинного струмів;

– дійсні числа витків первинної і вторинної обмоток.

Закон електромагнітної індукції встановлює співвідношення між миттєвими значеннями результуючого магнітного потоку  в магнітопроводі ТС і індукованою їм ЕРС  у витках обмотки:

( 1.2 )

де  – миттєве значення ЕРС у вторинній обмотці (вторинною ЕРС);

– потокозчеплення вторинної обмотки;

– переріз стали магнітопроводу;

– миттєве значення магнітної індукції в магнітопроводі, середнє по перерізу.

Другий закон Кирхгофа зв'язує вторинну ЕРС з вторинним струмом і параметрами вторинної гілки в схемі заміщення ТС:

( 1.3 )

де  – активний опір вторинної гілки:

,

де  – активний опір вторинної обмотки;

– активний опір навантаження, приєднаного до виводів вторинної обмотки;

– індуктивність вторинної гілки:

,   (1.4)

де  – індуктивність вторинної обмотки;

– індуктивність навантаження, приєднаного до виводів вторинної обмотки.

Співвідношення (1.1) можна перетворити, поділивши на число витків первинної обмоткиабо на число витків вторинної обмотки . Таке перетворення називається приведенням струмів до числа витків первинної або вторинної обмотки відповідно.

При приведенні струмів до числа витків первинної обмотки маємо:

, ( 1. 5)

де  – вторинний струм, приведений до числа витків первинної обмотки (приведений вторинний струм).

Різниця  – між первинним струмом  і приведеним вторинним струмом , називається первинним струмом намагнічення, або струмом намагнічення, приведеним до числа витків .

При приведенні струмів до числа витків вторинної обмотки маємо:

, ( 1. 6)

де  – первинний струм, приведений до числа витків вторинної обмотки (приведений первинний струм).

Різниця  між приведеним первинним струмом  і вторинним струмом  називається вторинним струмом намагнічення або струмом намагнічення, приведеним до числа витків .

З використанням величин первинного і вторинного струму намагнічення, закон повного струму приймає вигляд:

.(1.7)

Звідси слідують очевидні співвідношення між значеннями струму намагнічення, приведеним до різних чисел витків:

( 1. 8)

( 1. 9)

Введений в рівняння струм намагнічення в загальному випадку роботи ТС під навантаженням фізично не існує, а є розрахунковою математичною величиною, зручною для аналізу режимів ТС. Тільки у режимах XX ТС, тобто при збудженні ТС через одну з його обмоток при розімкнених інших обмотках струм намагнічення реально протікає по витках збуджуваної обмотки і дорівнює струму XX в цій обмотці.

Як видно з приведених вище основних співвідношень, фізичні процеси трансформації струму в ТС безпосередньо залежать від дійсних чисел витків його обмоток  і  від їх відношення – коефіцієнта трансформації витків :

.( 1.10 )

Номінальний коефіцієнт трансформації  є одним з основних параметрів ТС, але це паспортний параметр апарату, він дорівнює відношенню номінального первинного струму до номінального вторинного струму:

.( 1.1 1)

У ідеального ТС вторинний струм однозначно пов'язаний з первинним струмом через номінальний коефіцієнт трансформації, який служить коефіцієнтом пропорціональності між однойменними значеннями струмів, наприклад, миттєвими:

,(1.12)

або діючими комплексними (векторними) значеннями:

. (1.13)

У реальних ТС співвідношення (1.12) і (1.13) між первинним і вторинним струмами виконуються приблизно, з похибками, які залежать від багатьох чинників, передусім від опору навантаження і сили первинного струму.

На рис. 1.1 приведені схеми умовних позначеньа) іб) і схема заміщення ТСв). На схемі заміщення не показаний опір первинної обмотки, оскільки для роботи ТС наявність і значення цього опору несуттєві.

У схемі заміщення ТС (рис.1,в) приведений до числа витків вторинної обмотки вторинний струм  протікає по уявній (розрахунковій) гілці, що називається гілкою намагнічення, що має повний опір , який приблизно може бути визначений як відношення діючого значення вторинної ЕРС  до діючого значення вторинного струму XX , виміряним в режимі XX при синусоїдальній ЕРС при номінальній частоті. Залежність  від  називається вольтамперною характеристикою (ВАХ) ТС. Метод розрахунку параметрів режиму що встановився, заснований на використанні цієї ВАХ і на допущенні синусоїдальних форм миттєвих струмів, ЕРС, напруги і магнітної індукції, називається методом еквівалентних синусоїд.

Первинний струм , струм і повний опір гілки намагнічення (рис. 1,в) приведені до числа витків вторинної обмотки ТС. Таке приведення, відповідно до закону повного струму, виконується з використанням коефіцієнта трансформації. Якщо невідомі числа витків первинною і вторинною обмоток і , то приведення може бути приблизно виконане по номінальному коефіцієнту трансформації , але це не завжди допустимо.

Якщо числа витків обмоток ТС відомі, то приведені величини можуть бути розраховані по формулах:

,        ( 1.14 )

. (1.15)

При розгляді роботи ТС слід мати на увазі, що в переважній більшості випадків опори вторинних кіл, приведені до числа витків первинної обмотки, дуже малі в порівнянні із загальним опором первинного кола, в який включений ТС, тому вони не впливають на значення первинного струму.

Необхідно також враховувати, що наявність в ТС сталевого магнітопроводу обумовлює нелінійність опору гілки намагнічення , внаслідок цього струми  та, як правило, несинусоїдальні. Сума цих струмів, як видно з схеми заміщення, дорівнює первинному струму, який у більшості режимів ТС синусоїдальний.

Будь-яка періодична несинусоїдальна функція, як відомо, може розглядатися як сума низки синусоїдальних функцій, що називаються її гармонійними складовими або гармоніками. Частоти усіх гармонійних складових будь-якої періодичної несинусоїдальної кривої не є довільними, а кратні частоті її першої гармоніки .

Несинусоїдальні струми і напруга не можуть зображатися векторами, оскільки їх гармонійні складові мають різні частоти. При розгляді роботи ТС за допомогою векторних діаграм несинусоїдальні струми і напруга приблизно замінюються еквівалентними синусоїдальними, такими, що мають такі ж діючі значення і основну частоту.

Векторна діаграма (рис. 1.2) побудована відповідно до схеми заміщення рис. 1.1,в.

Рисунок 1.2 – Векторна діаграма ТС

При побудові за початковий прийнятий вектор струму . Вектор напруги вторинної обмотки  побудований як сума падінь напруги від струму  в активному і індуктивному опорах навантаження. ЕРС вторинної обмотки  дорівнює

,( 1.17 )

де  – напруга на затисках вторинної обмотки ТС;

– повний опір вторинної обмотки.

Згідно з рівнянням (1.16) і побудований вектор ЕРС на діаграмі. Вектор робочого магнітного потоку  відстає на 90° від вектору  вторинної ЕРС, наведеної цим магнітним потоком. Вектор струму  намагнічення випереджає вектор робочого магнітного потоку  на кут , обумовлений активними втратами в сталі магнітопроводу. Кут  може бути отриманий з експериментальних кривих:

,(1.18)

де  – амплітуда магнітної індукції.

Вектор приведеного первинного струму,побудований на діаграмі як сума векторів вторинного струму  та струму  намагнічення:

.   ( 1.1 9)

Струмам  і  відповідають магніторушійній сили (МРС) первинної та вторинної обмоток; МРС первинної обмотки  лише частково урівноважується МРС вторинної обмотки , внаслідок чого в магнітопроводі створюється робочий магнітний потік з амплітудою , що приблизно відповідає струму за характеристикою намагнічення сердечника:

,(1.20)

де  – діюче значення напруженості магнітного поля:

.(1.21)

1.4 Метрологічні вимоги до трансформаторів струму для обліку електроенергії

ТС для обліку електроенергії повинні забезпечувати максимально можливу точність в межах робочих режимів.

Точність цих ТС в аварійних режимах може забезпечуватися на значно нижчому рівні, ніж у ТС, що забезпечують релейний захист, оскільки аварійні режими несуттєві для обліку через їх нетривалість.

Можливо і бажане використання вимірювальних ТС для обліку, взагалі не відтворюючих струми аварійних режимів, оскільки це знижує кидки струму через ті, що вимірюють струм прилади при КЗ.

ДСТУ ГОСТ 7746 передбачає випуск спеціальних ТС для комерційного обліку. Ці ТС (з номінальним струмом 5 А) мають спеціальні позначення класу точності 0,5S і 0,2S і характеризуються діапазоном точної роботи, розширеним у бік малих первинних струмів до 1% номінального значення.

Стандарт допускає струмову і кутову похибку на нижньому краю діапазону, в 3…3,75 разів значення, що перевищують їх, при номінальному первинному струмі.

Вибір коефіцієнта трансформації ТС при проектуванні часто доводиться робити, узгодивши не з реальним струмом цього приєднання, а з необхідністю забезпечення умов динамічної або термічної стійкості цього апарату при струмах КЗ. При цьому нерідко номінальні струми ТС перевищують номінальні струми приєднання в 5…10 разів.

Похибки ТС для обліку можуть перевірятися тільки експериментально, за допомогою вимірювальних мостів нульовими методами.

Експлуатаційні організації енергетичної галузі раніше таких перевірок не робили. Зараз перевірку ТС для комерційного обліку на відповідність класу точності повинні проводити організації, що мають сертифікат на проведення енерго-аудиту в енергетичній галузі.

Перевірка ТС для комерційного обліку експлуатаційними організаціями полягає у вимірюванні опору навантаження ТС, який має бути як найменшим, але у будь-якому випадку не повинен перевищувати номінальний опір навантаження. У кола ТС для комерційного обліку повинні включатися тільки лічильники електроенергії, вимірювальні прилади і вимірювальні перетворювачі. Споживачі, що не відносяться до перерахованих, мають бути вилучені з кола ТС для обліку.

2 РОЗРАХУНКИ ХАРАКТЕРИСТИК ТРАНСФОРМАТОРІВ СТРУМУ

2.1 Розрахунок похибок вимірювальних трансформаторів струму

Існує декілька методів розрахунку режимів ТС, що встановилися, з урахуванням нелінійності характеристики намагнічення. Практикований досить давно метод еквівалентних синусоїд дозволяє досить точно розрахувати параметри режимів ТС при малих навантаженнях, при похибках, що не виходять за 10%, але не забезпечує достатню точність при глибокому насиченні ТС.

Розрахунки похибок ТС можна проводити з використанням так званих узагальнених характеристик ТС, побудованих за даними випробувань фізичних моделей ТС з кільцевими магнітопроводами із сталей марок 1512 та 3411 (старі назви – Э42 та Э310).

При роботі в режимах глибокого насичення магнітопроводу для визначення похибок допустимо і доцільно замінювати реальні динамічні характеристики намагнічення (динамічні петлі) характеристиками, що складаються з відрізків прямих, наприклад, прямих характеристик намагнічення або ступеневих характеристик намагнічення, що сильно спрощує розрахунки рис. 2.1.

1 – прямі; 2 – ступеневі Рисунок 2.1 – Варіанти апроксимації динамічних характеристик намагнічення ТС

Спрощення розрахунків досягається за рахунок використання універсальних характеристик похибок ТС, придатних для розрахунку похибок ТС звичайного типу в режимі, що встановився, при глибокому насиченні магнітопроводу. У додатку приведений набір універсальних характеристик ТС з прямою характеристикою намагнічення.

Перевагу слід віддавати машинним методам розрахунку релейного захисту ТС як швидшим і точнішим.

Необхідно відмітити, що при насиченні ТС, що працюють в комплексі, внаслідок взаємного впливу між ТС групи, вторинні струми ТС, що намагнічують, істотно відрізняються від струмів поодиноких ТС формою кривої миттєвих значень, що робить їх режими роботи не подібними до режимів роботи тих самих ТС, але поодиноких. Тому функціональні характеристики поодиноких ТС (узагальнені характеристики фізичних моделей ТС, універсальні характеристики ТС з прямою або ступеневою характеристиками намагнічення) можуть бути приблизно використані для ТС в групах тільки при струмових похибках не більше 10%.  При цьому навантаження ТС повинне визначатися з урахуванням виду в режимі КЗ.

2.2 Розрахунок похибок трансформаторів струму методом еквівалентних синусоїд

У ТС із замкненим магнітопроводом форми кривих вторинного струму і напруги і, в ще більшому ступені струму намагнічення, спотворені навіть в режимі, що встановився при синусоїдальному первинному струмі, що є наслідком нелінійності динамічних характеристик намагнічення ТС. Проте при невеликих похибках ТС форми кривих вторинного струму і напруги, а також магнітній індукції в магнітопроводі близьких до синусоїдальних в режимі, що встановився, можна розраховувати методом еквівалентних синусоїд.

Основним його допущенням є те, що незалежно від істинних форм кривих струмів, напруги, магнітної індукції усі ці величини вважаються синусоїдальними і еквівалентними по діючих значеннях істинним струмам, напрузі, магнітним індукціям. Це дозволяє використати закони Кирхгофа для комплексних величин і векторні діаграми. Зв'язок між діючим значенням струму намагнічення і амплітудою магнітної індукції визначається за характеристикою намагнічення , а кут зсуву фаз еквівалентних синусоїд магнітної індукції і струму намагнічення – за характеристикою кута втрат .

Метод використовується і для поодиноких ТС, і для груп ТС, причому розрахунок режиму роботи будь-якого ТС в групі зводиться до розрахунку режиму роботи цього ТС як поодинокого при еквівалентному навантаженні, комплексний опір якого визначається як відношення комплексу напруги на затисках вторинної обмотки до комплексу вторинного струму цього ТС в припущенні про ідеальну роботу (без похибок) усіх ТС групи.

Метод еквівалентних синусоїд дає задовільні результати при розрахунках струмових і кутових похибок ТС, працюючих в діапазоні робочих первинних струмів, у своєму класі точності, якщо для розрахунків використовуються характеристики намагнічення і кута втрат в сталі для тієї марки і товщини листів стали, з якої виготовлений магнітопровід ТС, або експериментальні характеристики цього зразка ТС.

Методика і послідовність розрахунку по МРС похибок ТС при заданих значеннях первинного струму, параметрів навантаження, характеристик сталі та конструктивних даних ТС показані нижче на конкретному прикладі.

Виконаємо розрахунок похибок поодинокого ТС типу ТФРМ-500Б-ІІУ1 (рис.2.2) методом еквівалентних синусоїд.

Дано: обмотка для вимірювання класу точності 0.5;

.

Сталь марки М6Х середньої якості, товщина листів 0,35 мм.

типу ТФРМ-500Б-ІІУ1

і номінальному навантаженню , ; повну похибку; відносний струм намагнічення і похибку по діючому значенню МРС.

Складові повного опору навантаження:

;

Повний опір вторинної гілки

.

Кут опору вторинної гілки

Вторинний струм приймається приблизно рівним приведеному до  первинному струму

.

Вторинна ЕРС

.

Розрахункова амплітуда магнітної індукції

.

Для знайденого значення амплітуди магнітної індукції Тл за характеристиками сталі знаходимо напруженість поля  і кут втрат в сталі . При цьому діюче значення вторинного струму намагнічення дорівнюватиме

.

Кут  між еквівалентними синусоїдами струмів намагнічення і вторинного

Розрахункове значення приведеного первинного струму

.

Коефіцієнт виткової корекції

.

Струмова похибка (%)

.

Кутова похибка

,

або у сантирадіанах

Повна похибка (%) при  в сантирадіанах

=  = 0,33 .

Відносний струм намагнічення

або   .

Похибка за діючим значенням МРС (%)

.

Зв'язок між струмовою похибкою і похибкою за діючим значенням МРС (%)

.

За цією методикою розрахунку отримані похибки ТС відповідають первинному струму, на  відсотків що перевищує задане його значення (тобто на 0,39 % в наведеному прикладі).

Оскільки залежності похибок від первинного струму у відсутності насичення – це дуже пологі і гладкі криві, то розраховані значення похибок практично точно відповідають заданому первинному струму.

Розглянемо варіант розрахунку по ВАХ ТС при невідомих параметрах магнітопроводу.

Вихідні дані:

1) ВАХ для діючих значень вторинної ЕРС  і вторинного струму XX  при синусоїдальній напрузі;

2) задане вторинне навантаження;

3) параметри ТС: , ,,.

Сорт сталі і розміри магнітопроводу невідомі. Допустима повна похибка дорівнює 10%.

У зв'язку з відсутністю характеристики кута втрат в сталі і розмірів магнітопроводу розрахунок ведеться без урахування фактичних кутів зрушення фаз струмів ТС.

Кут зрушення між вторинним струмом і струмом намагнічення  приймається рівним 90°, оскільки за цієї умови струм намагнічення і повна похибка ТС будуть найбільшими при цьому навантаженні і цій кратності первинного струму. При цьому допущенні вторинний струм практично дорівнює приведеному первинному струму, якщо струм намагнічення дорівнює (або менше) 10% приведеного первинного струму:

.

Для спрощення розрахунків приймається , що дає невеликий розрахунковий запас.

При прийнятих допущеннях розрахункова вторинна ЕРС

.

На графіці ВАХ в координатах (,) проводиться пряма  і по точці перетину її з характеристикоювизначається розрахункове значення вторинного струму намагнічення (рис. 2.1).

Потім обчислюється шукана гранична кратність

.(2.1)

При аналогічних допущеннях може бути побудована крива граничної кратності – залежність від повного опору навантаження. В цьому випадку розрахунок виконується простіше, оскільки не вимагається виконувати графічні побудови. Методика побудови кривої наступна:

– задається гранична кратність ;

– визначається розрахункове значення вторинного струму намагнічення

;   (2.2)

– по ВАХ знаходиться значення вторинною ЕРС , що відповідає струму ;

– визначається значення допустимого повного опору вторинної гілки

;(2.3)

,(2.4)

де  – повний опір вторинної обмотки ТС:

.(2.5)

По ряду значень  і значенням, що відповідають їм, будується характеристика.

Менш точно крива граничній кратності може бути побудована при використанні типової кривої намагнічення для ТС цього типу, якщо відомі конструктивні дані ТС – номінальна первинна MРС  (номінальні ампер-витки), середня довжина магнітного шляху  і переріз стали  магнітопроводу.

Рисунок 2.1 – Розрахунок граничної кратності по ВАХ ТС

Додаткові похибки при такому розрахунку з'являються з-за відмінності фактичної характеристики намагнічення конкретного ТС від типової, тобто деякою усередненою, характеристики.

Типова характеристика намагнічення іноді представляється у вигляді залежності питомою ЕРС

,(2.6)

від напруженості магнітного поляН при номінальній частоті  Гц. При цьому зв'язок між питомою ЕРС  і амплітудою магнітної індукції  в одиницях виміру CI задається виразом  Вт.

При використанні типової кривої намагнічення порядок розрахунку допустимого навантаження для побудови кривої граничної кратності наступний:

1) задається гранична кратність ;

2) визначається розрахункове значення напруженості поля

;(2.7)

3) за типовою характеристикою намагнічення визначається питома ЕРС

;(2.8)

4) розраховується допустимий повний опір вторинної гілки

;(2.9)

5) визначається допустимий повний опір навантаження по формулі

.(2.10)

По ряду значень  і значенням, що відповідають їм, будується характеристика.

3 СИСТЕМНА ПОВІРКА ТРАНСФОРМАТОРІВ СТРУМУ

3.1 Об’єм і види повірок трансформаторів струму

При новому включенні ТС і їх вторинні кола перевіряються в наступному об'ємі і такій послідовності:

а) підбір документації і ознайомлення з нею;

б) зовнішній огляд ТС і їх кіл;

в) попередня перевірка вторинних кіл;

г) перевірка опору і електричної міцності ізоляції вторинних обмоток ТС і їх вторинних кіл;

д) визначення полярності виводів первинної і вторинної обмоток;

е) зняття ВАХ;

ж) перевірка активних опорів вторинних обмоток ТС;

з) перевірка встановлених коефіцієнтів трансформації ТС;

і) перевірка встановлених відводів обмоток ТС;

к) визначення опору вторинного навантаження ТС;

л) перевірка перехідних омічних опорів обмоток ТС з перемиканням первинних обмоток для ТС на 110 кВ і вище (виконується службою ремонтів);

м) перевірка правильності зборки вторинних обмоток і кіл навантаження ;

н) експериментальна перевірка похибок ТС;

о) облік похибок ТС при налаштуванні уставок захисту;

п) оформлення результатів перевірки.

3.2 Вибір документації та ознайомлення з нею

Перед будь-якою повіркою ТС необхідно підготувати:

а) принципові і монтажні схеми включення вторинних кіл ТС;

б) розрахунок опору вторинного навантаження ТС;

в) дані про значення струмів КЗ;

г) дані про значення уставок захисту, що обслуговуються даним ТС, і інструкцію по перевірці облаштувань захисту і автоматики, підключених до ТС (для довідок), що перевіряються;

д) бланки паспортів-протоколів;

е) діячу Інструкцію;

ж) випробувальну апаратуру, вимірювальні прилади і інструмент.

3.3 Зовнішній огляд трансформаторів струму та їх кіл

Під час огляду ТС особливу увагу слід звернути на деякі особливості конструкцій і виконання їх вторинних кіл.

Виводи вторинних обмоток ТС, особливо вбудованих, мають бути надійно захищені від попадання в них масла й вологи.

Кабелі у вторинних колах ТС мають бути включені так, щоб струми кожної вторинної обмотки замикалися тільки через призначене для цієї обмотки навантаження.

Рекомендується для усіх вбудованих ТС перед установкою перевірити їх справність, знявши ВАХ. Після встановлення на місцеположення, до заливки трансформаторного масла, рекомендується повторно зняти ВАХ і перевірити полярність, щоб переконатися у відсутності ушкодження обмоток і в правильності установки.

Деякі ТС (наприклад, ТВТ-100, ТВТ-200) можуть поставлятися з номінальним вторинним струмом 5 або 1А. Перед їх установкою необхідно перевірити відповідність номінального вторинного струму проектним значенням.

Конструкції, на яких встановлюються ТС, повинні забезпечувати можливість доступу у внутрішню частину цоколя в процесі експлуатації.

Для отримання заданого коефіцієнта трансформації необхідно розкрити верхню кришку ТС і виконати перемикання секцій первинної обмотки, користуючись заводськими схемами і позначеннями, поміщеними під кришкою.

У деяких типів ТС дріт, призначений для заземлення магнітопроводів, виведений в кабельну коробку на затиск, позначений буквоюЗ.

Цей затиск завжди має бути надійно сполучений з цоколем і заземлений.

Для зручності роботи рекомендується зняти ВАХ усіх магнітопроводів цих ТС до їх зборки.

В усіх ТС місце заземлення вторинних обмоток має бути доступне для персоналу без зняття високої напруги.

Усі електрично сполучені вторинні кола ТС мають бути заземлені тільки в одній точці.

3.4 Перевірка опору ізоляції та визначення електричної міцності ізоляції вторинних обмоток трансформаторів струму та їх вторинних кіл

Перевірка опору ізоляції і електричної міцності ізоляції вторинних кіл робиться згідно нормативних документів.

Основною характеристикою при оцінці справності ТС є ВАХ, тобто залежність напруги однієї з обмоток (найчастіше вторинною) від струму намагнічення з боку цієї ж або іншої обмотки при режимі XX ТС.

Згідно ДСТУ ГОСТ 7746 однією з характеристик ТС є струм намагнічення вторинної обмотки, виміряний при подачі до неї напруги (визначається згідно Інструкції).

Найбільш поширена несправність ТС – міжвиткові замикання – виявляється по різкому зниженню ВАХ і зміні її крутизни.

3.5 Зняття вольт-амперних характеристик трансформаторів струму

Зняття ВАХ для перевірки відсутності замикання витків повинно проводитися при новому включенні і відповідно до термінів профілактики ТС.

Для цілей діагностики замикань в обмотках несуттєвий спосіб подання напруги на ТС, струм і напруга при знятті характеристик можуть фіксуватися приладами будь-якої системи, якщо повторні вимірювання при планових перевірках робляться в ідентичних умовах.

Рисунок 3.1 – Схема для зняття ВАХ

При першому включенні порівняння ведеться між однотипними ТС різних фаз. При планових перевірках досить перевірити одну-дві точки ВАХ.

Для розрахунку похибки ТС (якщо напруги в розрахункових режимах захисту виходять за межі лінійності його магнітопроводу) необхідно зняти характеристику намагнічення аж до розрахункової напруги захисту (але не більше ніж до 1800 В на усю вторинну обмотку).

Якщо ВАХ знімається для подальшого розрахунку похибок, необхідно враховувати велику залежність результатів вимірювань від методики перевірки ВАХ.

Залежно від форми кривої напруги, форми струму намагнічення, а також типів використовуваних вимірювальних приладів, можуть бути отримані різні характеристики для одного і того ж ТС. Слід зазначити, що ТС при найбільш поширеному в розрахунках релейного захисту значенні похибки в 10% можна вважати лінійними джерелами струму з синусоїдальною вторинною ЕРС. Тому ВАХ слід знімати, підтримуючи напругу близьким за формою до синусоїди.

При знятті ВАХ в області насичення синусоїда напруги  завжди спотворюється. При цьому змінюється і форма кривої струму намагнічення. ВАХ виявляється завищеною. Чим потужніше джерело напруги при знятті характеристики, тим стабільніше синусоїдальність напруги і правильніше результати.

Для використання ВАХ в розрахунку похибок слід знімати її при живленні синусоїдальною напругою від потужного джерела, використовуючи прилади, що реагують на середнє абсолютне значення напруги і діюче значення струму.

Слід також пам'ятати, що за рівної потужності джерел регулювання напруги автотрансформатором спотворює форму кривої напруги менше, ніж регулювання потенціометром, а усього більше напруга спотворюється при регулюванні струму реостатом.

Синусоїдальність усіх змінних величин при перевірках ТС тут і далі досить контролювати візуально, а при використанні аналізаторів гармонійного складу слід вважати допустимим коефіцієнт вищих гармонік до 5%.

Треба розрізняти магнітні характеристики окремого магнітопроводу і магнітні характеристики магнітопроводу в конструкції ТС.

В усьому діапазоні режимів ТС працює за характеристикою конструкції, яка, наприклад, для ТС 6…10 кВ істотно відрізняється від характеристики магнітопроводу за рахунок взаємної індукції обмоток по повітрю. Характеристика конструкції знімається як прохідна залежність  або, де

,  .      (3.1)

В амплітудних величинах характеристикиі  ідеально співпадають тільки для ТС з одним магнітопроводом.

У ТС з декількома магнітопроводами взаємна однозначність характеристик  і  порушується, оскільки при збудженні первинної обмотки усі магнітопроводи знаходяться в однаковому стані, а при збудженні вторинної (одній) обмотки порушується симетрія станів магнітопроводів.

Характеристика  йде нижче характеристики . Для ТС з декількома магнітопроводами більш прийнятна характеристика .

Використовуючи характеристику , треба пам'ятати, що отримані результати можуть відрізнятися залежно від навантаження сусідньої обмотки.

Це актуально тим більше, чим сильніше магнітні поля ТС.

Якщо не забезпечені реальні навантаження на сусідні вторинні обмотки, то втрачається однозначність зняття, наприклад, кривої граничної кратності.

В той же час характеристики намагнічення конструкції і магнітопроводу ТС в режимах із струмовою похибкою в межах 10% практично співпадають, що дозволяє рекомендувати характеристику  і навіть  для інженерних розрахунків.

На рис. 3.2 показані характеристики ТС ТБ-35, 150/5, отримані при різних формах кривих струму і напруги і при вимірі їх діючих значень.

Найбільш висока характеристика відповідає струму намагнічення близькому до синусоїдальної і несинусоїдальної напруги, а найбільш низька – до синусоїдальної напруги і несинусоїдального струму намагнічення.

Для зняття ВАХ можуть бути рекомендовані вольтметри наступних типів:

– стрілочніUnigor3S фірмиGoerz;

Normameter S1чиE1фірмиNorma;

– цифрові А1613 фірмиRochar(об’єднанняSchlumberger);

– вітчизняні ВК7-10.

13 – схема з реостатом

Рисунок3.2 – Вольт-амперні характеристики ТС ТБ-35, 150/5 при перевірці різними способам

а– схема з реостатом;бв – схема з автотрансформатором;г – схема з двома автотрансформаторами ЛАТР- 2;д – схема при поданні струму намагнічення в первинну обмотку

Рисунок 3.3 – Схеми перевірки ВАХ

Зовнішньою відмітною особливістю стрілочних приладів випрямної системи, що реагують на середнє абсолютне значення напруги, є рівномірно шкала, єдина для змінної і постійної напруги.

Отже, для зняття ВАХ повинна застосовуватися випробувальна схема з потужним автотрансформатором або автотрансформаторами (рис.3.3,в чиг), якщо забезпечується найменше спотворення синусоїди напруги.

Схеми з реостатом і потенціометром (рис.3.3,а іб) не рекомендуються.

При необхідності зняти ВАХ з боку первинної обмотки слід застосовувати схему, показану на рис.3.3,д.

У будь-якому випадку форму кривої напруги корисно контролювати електронним осцилографом.

При неможливості забезпечити задовільну синусоїдальність напруги, можна рекомендувати вимірювати напругу вольтметром, що реагує на середнє абсолютне значення напруги , а струм – амперметром, що реагує на амплітуду струму .

Характеристика ж повинна будуватися в діючих значеннях цих параметрів.

Отримувані характеристики не цілком відповідатимуть заводським типовим характеристикам намагнічення, але для перевірки відсутності замикання витків вони придатні.

При зборці випробувальної схеми для перевірки ВАХ слід завжди піклуватися про мале споживання вольтметра і включати вольтметр так, щоб його струм не вимірювався разом із струмом .

Це особливо важливо при знятті початкової частини характеристики намагнічення до значень струму 0,2…0,3 А. Для цього вольтметр треба включати так, як показано на схемах рис. 3.4.

При новому включенні, ВАХ слід знімати на робочому коефіцієнті трансформації до значення струму .

Подавати напругу вище 1800 В на вторинні обмотки ТС неприпустимо.

3.6 Вимірювання активних опорів вторинних обмоток трансформаторів струму

Знання активних опорів вторинних обмоток іноді потрібне для проведення розрахунків по ТС. Крім того, це додаткова перевірка перехідних опорів самої обмотки.

Вимірювання може робитися одинарним вимірювальним мостом або методом вольтметра і амперметра. Похибка приладів має бути не вища 2%. Випробування не належить до обов'язкових.

Перевірка перехідних активних опорів перемикачів секцій первинних обмоток ТС робиться приладами, вживаними для вимірювання перехідних опорів високовольтної апаратури, наприклад подвійними мостами постійного струму.

Значення перехідних опорів не повинне перевищувати заводські норми.

4 РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ

Формування вартості робіт і послуг здійснюється на основі норм часу на їх виконання і вартості калькуляційної одиниці часу однієї людино – години виконавців цих робіт.

Для виконання розрахунків необхідні дані наведені в табл. 4.1

Таблиця 4.1 – Вихідні дані

Вступ ………………………………………………………………………..

7

1.

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ТРАНСФОРМАТОРИ СТРУМУ……….

8

1.1

Побудова, принцип дії та класифікація трансформаторів струму …...

8

1.2

Основні параметри трансформаторів струму …………………………….

10

1.3

Схеми заміщення та векторна діаграма трансформатора струму ……….

11

1.4

Метрологічні вимоги до трансформаторів струму для обліку електроенергії ………………………………………………………………

18

2

Розрахунки характеристик трансформаторів струму..

20

2.1

Розрахунок похибок вимірювальних трансформаторів струму ………...

20

2.2

Розрахунок похибок трансформаторів струму методом еквівалентних синусоїд …………………………………………………………………….

21

3

РОЗРАХУНКИ ХАРАКТЕРИСТИК ТРАНСФОРМАТОРІВ СТРУМУ..

31

3.1

Об’єм і види повірок трансформаторів струму …………………………..

31

3.2

Вибір документації та ознайомлення з нею ………………………………

31

3.3

Зовнішній огляд трансформаторів струму та їх кіл ……………………..

32

3.4

Перевірка опору ізоляції та визначення електричної міцності ізоляції вторинних обмоток трансформаторів струму та їх вторинних кіл …..…

33

3.5

Зняття вольт-амперних характеристик трансформаторів струму …..….

33

3.6

Вимірювання активних опорів вторинних обмоток трансформаторів струму ……………………………………………………………………….

39

4

РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ……………………….

40

5

ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ……………………………………………..

45

ВИСНОВКИ …………………………………………………………………...

48

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ …………………………………………………….

49

Найменування показників

Позначення

Значення

1 Місячний оклад повірника

2400

2 Коефіцієнт додаткової зарплати

0,4

3 Нарахування на соціальні нестатки

0,3766

4 Час повірки

2

5 Кількість робочих днів у місяці

21

6 Кількість робочих днів на рік

251

7 тривалість робочого дня, годин

8

8 Коефіцієнт загально виробничих витрат

1,2

9 Одноразові затрати на придбання еталонів і додаткового обладнання, необхідного для калібрування ЗВТ, грн.

2500

10 Коефіцієнт адміністративних витрат

0,7

11 Рентабельність галузі, %

15

12 Коефіцієнт що враховує податок на додану вартість

0,2

13 Норма амортизації на реновацію і капітальний ремонт, %

20

Калькуляція однієї людино-години виконавців робіт визначається за статтями:

Основна зарплата

, (4.1)

де  – місячний оклад робітника, грн;

– кількість робочих днів у місяці, дн;

– тривалість робочого дня, год.

грн.

Додаткова зарплата

, (4.2)

де  – коефіцієнт, що враховує додаткову зарплату.

, грн.

Соціальні відрахування

,   (4.3)

де  – коефіцієнт, що враховує нарахування на зарплату.

грн.

Амортизаційні відрахування

, (4.4)

де   – норма амортизації, %;

– одноразові затрати на придбання обладнання, грн;

– середня тривалість робочого дня, год;

– кількість робочих днів на протязі року, дн.

грн.

Загальні виробничі витрати

, (4.5)

де – коефіцієнт, що враховує загально виробничі витрати.

17,15 грн.

Виробнича собівартість

.  (4.6)

грн .

Адміністративні витрати

,     (4.7)

грн.

Повна собівартість

,   (4.8)

грн.

Прибуток

,        (4.9)

де  – рентабельність галузі, %.

грн.

Ціна без податку на подану вартість

,   (4.10)

грн.

Податок на додану вартість

,     (4.11)

грн.

Ціна (вартість) однієї людино-години

.  (4.12)

грн.

Результати розрахунків вартості однієї людино-години наведені в табл. 4.1.

Вартість повірки електронного лічильника електричної енергії розраховуємо за формулою:

, (4.13)

грн.

Виходячи з розрахунків, вартість повірки дорівнює 142 грн. 16 копійок.

Таблиця 4.2 – Вартість однієї людино-години

Назва статей калькуляції

Літерне позначення

Сума, грн

1 Основна зарплата

14,29

2Додаткова зарплата

5,72

3 Відрахування на соціальні нестатки

7,54

4 Амортизаційні відрахування

2,49

5 Загальні виробничі витрати

17,15

6 Виробнича собівартість

47,19

7 Адміністративні витрати

10

8 Повна собівартість

57,19

9 Прибуток

8,59

10 Ціна без ПДВ

65,78

11 Податок на додану вартість

13,2

12 Ціна

78,98

5 ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Роботи з повірки ЗВТ електричних вимірювань з напругою 220 В згідно ДНАОП, є постійно дозволеними роботами, що виконуються при експлуатації.

До роботи з повірки ЗВТ електричних вимірювань з напругою 220…1000 В, а саме ТС, допускаються особи:

а) віком не молодше 18 років;

б) які пройшли ввідний та первинний інструктаж і мають допуск до самостійної роботи;

в) вміють в разі потреби відключити електричний струм і надати першу медичну допомогу при електротравмі.

В подальшому повірники повинні проходити періодичну перевірку знань з охорони праці (один раз на рік), і повторний інструктаж (один раз в квартал).

Повинні виконуватися умови повірки, згідно діючих НД на методи та засоби повірки. Опір заземлення вимірюється кожного року службою підприємства і записується в спеціальний журнал за підписом особи, яка виконувала вимірювання.

Начальник відділу складає список робіт, які виконуються та призначає повірників відповідно електробезпеці, згідно характеру повірочних робіт.

Повірник повинен ознайомитися зі схемами повірки, повірочною схемою та інструкцією з експлуатації. На робочому місці під ногами повинен бути діелектричний килимок, обладнання заземлено. Захисне заземлення повинно підключатися першим, а відключатися останнім, після відмикання приладів від мережі та відключення від них з’єднувальних вимірювальних кабелів.

В приладах можуть накопичуватися залишкові напруги, які шкідливі для життя, тому категорично забороняється працювати з відкритим кожухом.

Перед включенням приладів в мережу необхідно перевірити справність мережевих шнурів і колодок запобіжників.

Згідно з ДСТУ ГОСТ 12.0.003 при повірці ТС можливі наступні небезпечні та шкідливі фактори:

Згідно з ДСТУ ГОСТ 12.1.003 по ступені захисту від поразки електричним струмом ТС відноситься до класу 0.1. До роботи з таким приладом можуть бути допущені особи не молодше 18 років з кваліфікацією не нижче третього розряду, які пройшли інструктаж по техніці безпеки і які мають допуск до роботи з електроустановками  напругою до 1000 В, присвоєнням групи не нижче III, які вміють оказати первинну допомогу при поражені електричним струмом.

Усі необхідні перемикання у вимірювальних схемах дозволяється проводити тільки при вимкненій від мережі живлення.

Відповідно з ДСТУ ГОСТ 12.1.005 в приміщеннях має бути забезпечена постійна температура +200С, припустиме відхилення цієї температури мають відповідати вимогам стандартів на методи та засоби повірки.

Штучне освітлення приміщення повинно бути розсіяним. Освітленість на рівні робочого місця має бути не менш 150 Лк при лампах накалювання і 300 Лк при люмінесцентних лампах.

Забороняється торкатися струмоведучих кіл на робочому місці при увімкненому джерелі живлення  змінного струму напругою 220 В, частотою 50 Гц.Забороняється залишати без нагляду робоче місто, яке знаходиться під напругою.

Після закінчення роботи необхідно відключити напругу на установках, робочих еталонних ЗВТ, повіряємих або калібруємих приладах.

Відключити напругу живлення.Розібрати схему. З’єднувальні провідники, кабелі, допоміжні прилади прибрати з робочого місця.

При недотримані вимог безпеки під час виконання повірки або калібрування приладів, при відсутності або пошкодженні заземлення, якщо прилад, що підлягає повірці, має внутрішні ушкодження (замикання, пробій ізоляції та ін.) може виникнути ураження електричним струмом.

Слід мати на увазі що у випадку, коли  електричний струм протікаючи через внутрішні органи людини, яка опинилася в електричному колі, досягає значень 0,05…0,1 А, електрична травма може скінчитися смертю.

При ураженні людини електричним струмом необхідно відключити електричний струм, відтягнути потерпілого за суху одежу, при наявності використати діелектричні рукавиці або килимок, негайно надати потерпілому першу медичну допомогу, при необхідності визвати швидку допомогу, сповістити начальника відділу.

Якщо потерпілий втратив свідомість, але дихання присутнє, необхідно положити його на рівну поверхню, звільнити від тісної одежі, дати понюхати ватку з нашатирним спиртом.

Якщо признаки життя відсутні або дихання перервне, необхідно робити штучне дихання одним з двох способів, і непрямий масаж серця.

Відповідальність за забезпечення пожежної безпеки і дотримання встановленого протипожежного режиму в повірочних лабораторіях несуть начальники відділів.

В приміщені лабораторії згідно ДСТУ ГОСТ 12.1.004 забороняється заставляти і захаращувати проходи, коридори і підходи до засобів пожежогасіння, до розподільчих шаф, рубильників тощо.

Палити в приміщені лабораторії заборонено.

Вогнегасники необхідно встановлювати в легкодоступних і видних місцях (коридорах, входах і виходах з приміщення), при цьому необхідно забезпечити їх захист від попадання прямих сонячних променів і безпосередньої дії опалювальних приладів.

В разі виникнення пожарної безпеки необхідно визвати службу по телефону 101. При цьому чітко вказати адрес, кількість поверхів і на якому поверху пожежа, наявність людей, обстановку при пожарі та своє прізвище, сповістити начальника відділу.Після цього відключити електроживлення лабораторії, при необхідності поверху і будівлі в цілому.

Протипожежний інструктаж співробітникам проводиться один раз на рік.

ВИСНОВКИ

В роботі розглянуті загальні відомості, побудова та принцип дії та класифікація ТС. Наведені основні параметри, схеми заміщення та векторна діаграма ТС, та визначено що саме ці параметри є надважливими при використанні таких трансформаторів в інформаційних системах. Для цього детально розглянуто схеми заміщення та векторна діаграма. В роботі вивчено метрологічні вимоги до ТС для обліку електроенергії.

Другий розділ роботи присвячено розрахунку похибок ТС з використанням узагальнених характеристик, а також за методом еквівалентних синусоїд. В ході дослідження призначено похибки ТС:

Для включення ТС до інформаційно-вимірювальної системи в роботі розглянуто загальні питання щодо методики проведення повірки ТС. Детально описано об’єм і види повірок, зроблено вибір документації.

Розглянуті операції повірки: зовнішній огляд ТС і їх кіл; попередня перевірка вторинних кіл; перевірка опору і електричної міцності ізоляції вторинних обмоток ТС і їх вторинних кіл; визначення полярності виводів первинної і вторинної обмоток. Окрему увагу призначено до зняття ВАХ; перевірці активних опорів вторинних обмоток ТС; перевірці встановлених коефіцієнтів трансформації ТС; визначенню опору вторинного навантаження ТС; експериментальна перевірка похибок ТС; оформленню результатів перевірки.

Виконано розрахунок економічних показників, згідно якого вартість повірки ТС на підприємстві складає  142 грн. 16 копійок.

В шостому розділі розглянуті вимоги охорони праці при обслуговуванні та повірці ТС, які працюють поодиноко або в групах.




Похожие работы, которые могут быть Вам интерестны.

1. ЛІНЗИ. ПОБУДОВА ЗОБРАЖЕНЬ, ОДЕРЖАНИХ ЗА ДОПОМОГОЮ ЛІНЗ

2. Класифікація суджень

3. Класифікація та номенклатура комплексних (координаційних) сполук

4. Поняття і класифікація конституційних прав і свобод

5. Класифікація міжнародних злочинів за міжнародно-правовими актами

6. Побудова економіко-математичних моделей. Розв’язання прикладних задач в середовищі Excel: пошук оптимального плану виробництва, задача оптимального розподілу капіталовкладень

7. Принцип независимости судей

8. Прагматизм. Принцип прагматизма

9. Принцип состязательности в юридическом процессе

10. СТРУКТУРА И ПРИНЦИП ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ РСЧС